Кабінет практичного психолога

Практичний психолог
Алєйнікова Олександра Анатоліївна

Освіта: базова вища.

Які навчальні заклади закінчила: МДУ у 2020 році (Практичний психолог в закладах освіти), навчається у БДПУ (Початкова освіта. Психологія).

Спеціальність: практичний психолог.

Життєве кредо: «Життя – це процес постійного вибору. У кожен момент людина має вибір: або відступ, або просування до мети. Або рух до ще більшої боязні, страхів, захисту, або вибір мети і зростання духовних сил. Вибрати розвиток замість страху раз десять в день – значить десять разів просунутися до самореалізації» - Абрахам Маслоу.

Професійне кредо: "Бачити в кожній людині особистість".

Поглиблена тема з самоосвіти: "Розвиток емоційно-моральної сфери дошкільників засобами гри".

Графік консультацій для батьків

Понеділок 7:30 - 8:30

Четвер 15:00 - 16:00

Графік консультацій для педагогів

Вівторок 12:30 - 13:30

Четвер 13:00 - 14:00

ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

ЩО ТАКЕ ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ?

ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну. Експлуататори отримують прибуток через контроль та експлуатацію інших людей. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Щорічно близько 600 – 800 тисяч осіб у світі продають за кордон з метою експлуатації (за оцінками уряду США). Експлуатація може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють.

З питань протидії торгівлі людьми, Ви можете звернутися за телефонами «гарячої лінії»:

1578 - з питань протидії торгівлі людьми;

1588 - з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
Національної безкоштовної «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів Представництва Міжнародної організації з міграцій (МОМ; в Україні 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних) 527 (безкоштовно з мобільних) www.527.org.ua;
Національної дитячої «гарячої лінії» 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного);
Національної «гарячої» лінії з попередження насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного) ГО «Ла Страда-Україна».

STOP Булінг

Психологічна підтримка та інтеграція внутрішньо переміщених осіб

Пам’ятка для внутрішньо переміщених осіб

«Як впоратися зі стресом»

Люди по-різному реагують на кризові події. Нижче наведено деякі приклади реакцій на стресові ситуації.

· Фізичні симптоми (наприклад, тремтіння, головний біль, різка слабкість, втрата апетиту, різноманітні больові відчуття).

· Плач, печаль, пригнічений настрій, скорбота.

· Тривога, страх.

· Напруга і нервозність.

· Неспокійні думки про те, що трапиться щось погане.

· Безсоння, нічні кошмари.

· Дратівливість, злість.

· Почуття провини, сором (наприклад, за те, що не змогла переконати інших рідних поїхати з небезпечної зони).

· Втрата орієнтування в ситуації, емоційне заціпеніння, відчуття нереальності того, що відбувається або перебування «в тумані».

· Замкнутість чи нерухомість.

· Відсутність реакції на інших людей, небажання розмовляти.

· Втрата пам’яті (наприклад, не можете згадати, що сталося).

· Нездатність подбати про себе і про власних дітей (наприклад, відмова від їжі і пиття, нездатність приймати прості рішення).

Ці переживання – НОРМАЛЬНА РЕАКЦІЯ НА НЕНОРМАЛЬНІ ПОДІЇ.

Вам стане краще з часом. Не всі ваші переживання є ознакою хвороби. Не відмовляйтеся від допомоги інших, навіть якщо вам здається, що вони вас не можуть зрозуміти. Намагайтеся повернутись до повсякденних завдань. У кожної людини є природні ресурси долати труднощі.

Використовуйте позитивні способи подолання стресового стану

· Достатньо відпочивайте.

· По можливості регулярно їжте і пийте.

· Спілкуйтеся і проводьте час із сім’єю та друзями.

· Обговорюйте проблеми з тими, кому довіряєте.

· Займайтеся тим, що допомагає розслабитися (гуляйте, співайте, грайте з дітьми, взаємодійте з тваринами, слухайте заспокійливу музику).

· Займайтеся посильною фізичною активністю.

· Знайдіть безпечні способи допомогти іншим в умовах кризи і беріть участь у колективній діяльності.

Уникайте негативних способів подолання стресового стану

· Не вживайте алкоголь та інші психоактивні речовини, не зловживайте палінням та кавою.

· Не спіть цілими днями.

· Не працюйте весь час без відпочинку і розслаблення.

· Не відокремлюйтесь від друзів і близьких.

· Не нехтуйте правилами особистої гігієни.

· Не впадайте в гнів і не вчиняйте насильства.

КОЛИ ЗВЕРНУТИСЯ ПО ДОПОМОГУ ДО ПСИХОЛОГА

· Симптоми продовжують проявлятися через тривалий час після психотравмуючої події й при цьому не слабшають.

· Змінилося відношення до роботи.

· Тривають нічні кошмари або безсоння.

· Важко контролювати свої почуття. Бувають раптові вибухи гніву. Багато чого злить, дратує.

· Немає людини, з якою можна було б поділитися своїми переживаннями.

· Відносини в родині, з товаришами по роботі, сусідами, знайомими сильно погіршилися.

· Оточуючі говорять «Він сильно змінився».

· Стали частіше відбуватися нещасні випадки.

· З’явилися шкідливі звички. Тягне більше випивати, курити, приймати «заспокійливі» засоби.

· З’явилися проблеми зі здоров’ям, яких раніше не було.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

В основі Ви – та сама людина, якою були до трагедії. Якщо Ви страждаєте занадто сильно, або занадто довго – зверніться до психолога.

Пам’ятка для батьків «Як допомогти дитині впоратися зі стресом»

Як впоратися з реакцією дитини на тяжку подію:

1. Страх – нормальна реакція на будь-яку небезпеку, що загрожує нашому життю або безпеці.

2. Чого бояться діти після катастрофи?

Вони бояться повторної катастрофи, травм і смерті; розлуки з родиною; залишитися на самоті.

3. Ми повинні визнати, що перелякана дитина – це сильно перелякана людина, у якої всі реакції продиктовані інстинктами!

4. Перший крок з боку батьків повинен полягати в тому, щоб зрозуміти, які саме страхи і тривоги відчувають діти.

Дії батьків:

1. Дуже важливо, щоб всі члени сім’ї залишалися разом! (не варто віддавати дітей в санаторії, тим паче за кордон, одразу після переїзду чи пережитої травматичної ситуації).

2. Дітей слід заспокоювати як словами, так і вчинками.

3. Прислухайтеся до розповідей дітей про їх страхи. 4. Прислухайтеся до розповідей дітей про те, що вони відчувають і думають про те, що відбувається; проявляйте позитивне ставлення до цих розповідей.

5. Запропонуйте дітям поговорити. Роз’ясніть дітям відомі вам факти, що стосуються тяжкої події; вислухайте реакцію дітей.

6. Незважаючи на дитячі страхи, як самі діти, так і всі члени сім’ї повинні продовжувати нормальну діяльність.

7. Спілкуйтеся і дійте у співпраці зі службами допомоги (психологами, соціальними працівниками, педагогами).

Кроки для стабілізації ситуації з боку батьків. Будьте уважними до змін в поведінці дитини. Зверніться до лікаря, психолога, психотерапевта, якщо стан дитини викликає занепокоєння.